У повсякденному житті, в нескінченному русі, ми дуже часто опиняємося в ситуації, коли ми не маємо часу побути з собою, подумати, подивитися на своє життя «з боку».
Як і багато інших місць, “Це Місце” було знайдено випадково, і про це дуже хочеться розповісти! Того ранку нам хотілося знайти місце з класним видом подалі від цивілізації та людей. Ми поїхали у бік Обухова. Відкрили карту та проклали маршрут до найближчого горбу-виступу, а це виявилося село Вітачів… Коли звернули з траси на сільську дорогу, вже почав мряжити дощ, проїхали через усе село і опинилися біля невеликої церковки, а за нею… А за нею відкривається просто невимовний краєвид на Дніпро! , неосяжна ширина і страшна сила головної річки країни змушує кожного задуматися про своє.Такого Дніпра, як звідси, я ніколи не бачив.Тут він інший, такий, яким ходили козацькі чайки і рибалили прості люди.Перекус, і вирішуємо спуститися нижче, до самій воді.Дорога ґрунтова є, але не для міського хетчбека, тим більше після дощу.Втекли з пагорба до води, зустрівши пару місцевих рибалок.Берег крутий і обрубаний, а біля води є пеньки, на яких можна посидіти ть. Ось коротка історія про те, як ми знайшли дуже приємне за своєю атмосферою місце неподалік Києва.